В грі персонажі є окремими сутностями, а їх керівники – інші окремі сутності, які належать до одного виду і відмінні від механічних персонажів, через яких керівники можуть проявити лише дрібну частину власних можливостей.
Персонаж є АВАТАРОЮ гравця – окремою автономною частиною гравця, через яку гравець віддалено реалізує власні здібності.
Фрагмент Всесвіту ілюструє розміри, масштаб Богородиці, Тіло чиє і є Всесвітом, принаймні для нас, хто існує та діє в законах Богородиці, тобто, в невизначених та визначених наукою закономірностях.
Органи тіла людини також окремі, автономні, а разом утворюють єдиний організм.
Тіло Богородиці – Всесвіт. Ми не знаємо достеменно як вигладає Богородиця. Ми відаємо, що істота яка народжує – жінка, тому уявляємо Богородицю у вигляді жінки, бо Богородиця є Богом Родючим, Богом Що Родить, БгАхМою.
(Чому Бог Творець жіночої статі)
Через відсутність можливості існування рівного Їй чоловіка (адже, чоловік не може бути народженим від Самої Себе, бо тоді такий чоловік, який є певною мірою протилежністю природі материнства, жіночості, є Нею Самою), уявляємо Богородицю як у вигляді Діви, так і з Дитиною.
Зображення жінки з чоловіком, тобто з істотою, яка походить ВІД Богородиці і знаходиться В Богородиці, образом Богородиці бути НЕ може. Жінка без чоловіка образом Богородиці бути, на відміну з зображенням з чоловіком, може. Жінка з чоловіком є такою самою Частиною-Дитиною, як всі друго-, третє- й т.д. рівнів.
Природі Богородиці відповідають зображення однієї жінки або жінки з дитиною, дітьми, тваринами, без чоловіків.
Богородиця є одночасною єдністю ідеї і реалізації явища Материнство.
Материнство ж передає/містить принцип Живого – народжуване, яке продовжує себе.
Напрямком звернення до Свідомості Богородиці, до БгахМи, є напрямок на Полярну Зірку “Черґен”. БгахМа спостерігає Тіло одночасно зсередини і ззовні з шістьох напрямків (“Брахма” – перед/зад, “Вішну” – право/ліво для правшів, ліво/право для лівшів, “Шива” – верх/низ). В різний час існування БгахМа, як і ми, зосереджує увагу на різних Дітях. Напрямок, з якого БгахМа сприймає нас є напрямком Черґен.
Мала Ведмедиця відображає Ідею, Велика Ведмедиця – Реалізацію.
Черґен є центром Ідеї, а протилежна Ґерчен є центром Реалізації. (Щось може існувати, якщо існує ідея цього. А ідея може існувати, якщо є реалізація цієї ідеї. Так пам’ять трансформується від ідеї до ідеї та від реалізації до реалізації, чергуючись між собою (Це відбувається і з Всесвітом-Тілом Богородиці, Воно “розкладається” і “складається”). І саме через цей “корпускулярно-хвильовий дуалізм” різні “мокша”, “нірвана”, “вічне життя”, “вивільнення” є абсурдними, бо протиречать природі/законам БгахМи. – можна, і правильно, прагнути встановлення контакту з Великою Матір’ю, як для відданої любові дитини, так і для розуміння і сумлінного виконання власної ролі)
(Про роль ідей – а як ти ворушиш руками, ногами, кліпаєш тощо, як не створюючи ідеї, т. зв. “думки” про рух?)
Від Черґен шість елементів і від Ґерчен шість елементів, які і є Шивою.
Давні елліни називали Богородицю “Логос”, що значить “порядок”/”закон”, “впорядкованість”/”закономірність”, повторюване за певних обставин, а також “слово”. Вони знали про взаємопов’язаність всього у Всесвіті, про діалектику. Але розглядали устрій Тіла Богородиці, речовиною, окремо від Свідомості Богородиці.
Тіло Богородиці є речовиною, Марією/Пракріті, Нефешем (темний насичений помаранчевий колір, як суміш плям різного розміру жовтого та червоного кольорів).
Свідомість Богородиці є полем, Пурушею, Нешамою (переливається як хижаки у фільмах серії “Хижак” між блакитним, темним синім та індіго).
Пракріті з Пурушею взаємодіють за посередництвом Атми, Руаха.
БгахМа складається з Тримурті, трьох різних в часі, в русі, станів Богородиці, як іменував Гегель, Тріади ( дивитися детальніше ): “Брахми” – Пуруши, “Вішну” – Пракріті та “Шиви” – Атми.
На площині Тримурті трансформується в Тришулу-Тризуб.
Богородиця є Матір’ю всього живого, від дрібніших організмів до найбільших.
Людство є органами сприйняття та дії Богородиці. Через людей Богородиця сприймає та діє. Мета існування людей – поширення життя у Всесвіті.
Люди мають поводити себе з іншими людьми та істотами так, як поводяться між собою дружні сестри й брати в квітучій сім’ї.
Людина є старшою сестрою всім іншим живим істотам, як тварини, риби, комахи, рослини, мікроорганізми, всім, які не здатні самостійно перемістити себе на іншу планету.
Людство живе у Вирії, в Раю, та занедбало людство цей Сад апатією, окремістю, бездіяльністю, скиданням відповідальністі на інших, устороненням, самоустороненням, самоусуненням, а Богородиця, так як напряму пояснити не може (в такому випадку людина/істота виступатиме як продовження Бога, без особистості), опосередковано, живими процесами навколо, передає:
“У всіх є, то і в мене буде. В мене є, то діємо щоб кожен міг таке дозволити.”
Жінка народжує тіло, вигляд, а Богородиця оживляє це тіло.
Утримання закономірностей можливе завдяки Непорушним законам рівноваги, – Богородиця одна, а нас, всіх дітей Богородиці, як клітин в тілі тварини – мільярди. Щоб спілкуватися з Богородицею розвивайте життя навколо себе, перетворюйте нежиле на жиле, керуйтеся здоровим ґлуздом здорового організму, радійте життю, діліться радістю з Богородицею разом і щиро (замість індивідуально-схованого – КОЖНА думка кожної істоти, і людини в т.ч., відома Богородиці).
Наш Дім
Наш дім – планета.
Наш дім не обмежена комірка, не обмежена територія, а вся планета.
Наше Місто
Наше місто, діаметром в сто тисяч світлових років.
Ви знаходитеся тут
Для кожної істоти є неактуальне та актуальне. Живіть справжнім актуальним.
Апріорі ми спроможні пізнати Богородицю до певного рівня, після якого речовинна природа тіла не здатна ані сприймати, ані діяти.
Звідси невідоме й відоме, навь та явь, “темна матерія” та “матерія”, про що можемо мислити та з чим можемо взаємодіяти.
Явь знаходиться у наві. Матерія в Темній Матерії.
Богородиця прагне життя, заселення спостерігачами у яві.
Богородиця – Надсутність, Надістота, яка утримує закономірності Буття та Всесвіту.
Богородиця є Надструктурою, до складу якої входить все у Всесвіті.
Богородиця одночасно є ідеальною та матеріальною: мислить та існує у вигляді поля та речовини.
Один раз є випадковістю. Шум та світло одночасно. Потемнішало та охололо одночасно. Посвітлішало та потеплішало одночасно.
Два рази є співпадінням.
Три рази є закономірністю. Вибух. Сонце зайшло. Сонце вийшло.
Закономірність є повторюваним за певних обставин.
Відео щодо уявлення структури Всесвіту на Відео UA (уважніше з 17:59)
а
а